Про дружбу всі говорять багато. Я помітив, що дехто з моїх ровесників легко користується словом «друг», називаючи ним мало не половину класу наших однолітків. На моє переконання, слід розрізняти слова «друг», «приятель», «товариш». Перші два слова дуже близькі за значенням, а от товаришів може бути багато, а друг — лише один. Усі ми маємо товаришів, з багатьма маємо дружні стосунки, але не кожен із нас має справжнього друга.

Це моє найулюбленіше свято в році. Його я чекаю найбільше, бо стільки цікавого і такого величного й святкового відбувається і в переддень Різдва, і на саме Різдво. Незважаючи на те, що ми живемо в міській квартирі, мої батьки намагаються дотримуватися обряду. Наприклад, на кухні в нас висить ікона, от під нею мама на стільцеві вистилає сіно, зверху накриває рушником, а потім уже маленького Дідуха, якого завжди привозимо із села, кутю та узвар.

У тому, що знання — сила, ми переконуємося на кожному кроці. Вранці прокидаємося, бо задзвонив будильник. Хіба без знань можна було створити його? У ванній кімнаті вмикаємо світло. Хіба можна було без допитливого людського розуму знайти вміле використання електричній енергії? Споліскуємо лице, чистимо зуби, користуємося водою. Звідки взялася вода? Звичайно ж, із водогону. Не одне століття людина працювала над його вдосконаленням, використовуючи інженерні знання.

Сама природа подбала про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. Красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця — всюди присутня краса, що милує око. Дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, прагнень.

Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька «Котку, котку рябку, викопай нам грядку».