Мабуть, важко заперечити той факт, шо з-поміж багатьох винаходів останніх десятиліть найбільший вплив на прогрес людства зробили технології, пов’язані з засобами комунікації: інтер-нет та мобільний зв’язок.

Різні люди вкладають в поняття «язичництво» різний зміст. Мало хто називає себе язичником, а капелан з роману Кіплінга «Кім» називав так дев’ять десятих людства. Частіше за все язичництвом називають таке бачення світу, одним з проявів якого є персоніфікація, тобто наділення рисами особистості, усіх елементів реальності. Для такого світосприйняття характерна наявність системи міфів, що дуже докладно і в поетичній формі пояснюють створення світу і причини усіх природних явиш як історію взаємовідносин надприродних істот і людей.

Здавалося б, підручник історії відповідає на це запитання чітко і недвозначно: примусова християнізація. Об’єктивна необхідність, що штовхала Володимира Великого до об’єднання східно-слов’янських земель. Потім був довгий період адаптації, коли дві релігії існували одночасно, утворюючи дивний симбіоз, який історики називають двовір’ям.

Думаю, кожен народ потребує свого генія, свого, так би мовити, героя, — його люблять, ним пишаються. І кожен народ вірить, навіть більше — впевнений, що саме його генію притаманні кращі людські якості, а життя і творчість народного героя, безперечно, заслуговують на пошану. Це своєрідний взірець, носій національної ідеї, на який мають рівнятися, а значить, і наслідувати все краще від цієї людини.

Повноцінна сім’я виростає зі взаємин батьків і дітей там, де покоління спілкуються і впливають одне на одного, де є прагнення до порозуміння. Безумовно, діти мають бути вдячні батькам за безцінний дар життя. Не варто бридитися батьками й уважати їх чимось недостойним себе. «Яблуня від яблука недалеко падає…» Думаю, ми самі такими будемо, якщо не гіршими: лінивими, з гіршим станом здоров’я через шкідливі звички, з іше більш вимотаною нервовою системою через швидший ритм життя. Щоб не «вигадувати велосипед» кожну хвилину й не «набивати синців» прикрих помилок, варто мати зв’язок зі своїм родом, своїми коренями, своїм минулим.

Слово «етика» часто асоціюється з мораллю, нудними повчаннями батьків, безглуздими обмеженнями, які накладають І, на себе люди, аби зіпсувати собі усі радощі життя. «Етика спілкування» — вираз трохи кращий, хоча й від нього відгонить чимось нудотно-правильним, як думки маминих мазунчиків, які (мазунчики) вчаться тільки на «відмінно», не палять і не ходять на дискотеки.

У школі нас вчать, що природні ресурси — це народне багатство, шо природу треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: «Природа — це все, що нас оточує». А мені здається так: природа — це цілісна система Всесвіту, а людина в ній — одна з ланок, причому найактивніша. Люди давно вже втручаються в природні процеси: змінюють рельєф поверхні землі, створюють нові русла річок та штучні озера, розводять одні види рослин і тварин та знищують інші, добувають корисні копалини, поки вони ще є.