Мені здається, що почуття волі властиве людині з народження. Адже з дитинства вона противиться насильству над собою, бореться з обмеженнями своїх поривань. Але «крапля камінь точить». І коли дитині постійно прищеплювати почуття покори чужій волі, меншовартості, то, напевне, вона виросте з рабською психологією. І, щоб вижити, пристосовуватиметься, обманюватиме, принижуватиметься. Недаремно легенда про Мойсея говорить, що «землі обітованної» люди зможуть, досягти лише через сорок років, коли помруть усі ті, які народилися в неволі.

Українське село… Хто не був зачарований його мальовничими краєвидами, біленькими хатинками, пахощами трав, багатими врожаями. Коли я думаю про сучасне село, уявляю безмежне поле, теплий вітерець, який хвилює важке колосся. А воно, вклоняючись до землі, шепоче: «Не розлюби, не розлюби…»

Переважна більшість, безперечно, визнає загальнолюдські моральні цінності — добро і милосердя, дружбу й вірність, гідність і гуманізм, але не часто замислюється, як же конкретно ці категорії виражаються в їхньому житті. Стомлені від негараздів та постійних стресів, заглиблені у свої численні проблеми, люди збайдужіли один до одного, до чужого горя. Вони обрали своїм девізом: «Це мене не стосується», хоча кожен з них в цілому непогана людина.

Категорії «добра» і «зла» відносяться до вічних філософських проблем людства. Скільки існує людина — поруч неї зажди добро і зло. І від сили волі людини залежить, в яку сторону вона зробить свій крок. Так і герої оповідання зіткнулись з цією проблемою. Незнайомий хлопчик Митько викликав спочатку у нашого героя добрі враження, довіру, але його надмірна наполегливість виманити у малюка ключ насторожила. І він розплакався…

Коли порушується ставлення до прав чи до обов’язків, то неминуче виникає конфлікт.  Робота в школі, взагалі, ґрунтується на гуманістичних засадах поваги до учня, відмови від засобів фізичного впливу. І це правильно. Але до тих пір, поки школярі розуміють і виконують свої обов’язки — сумлінно вчитися, не порушувати дисципліну, не заважати іншим працювати.

Особистість народжується одночасно з діяльністю: на добро або на зло. Тому бувають особистості зі знаком плюс, а бувають — зі знаком мінус. Ті люди, які нічого не роблять, щоб позбутися своїх «мінусів», стають на шлях злочинності. Що таке злочинність? Це — діяльність людини, що порушує встановлені норми, закони; недозво-лена діяльність. На мою думку, злочинність іде від нетерпимості, нелюбові, заздрощів, обману, злопам’ятства, помсти.

Здавна людина і тварина живуть поруч. Людина як суспільна істота, яка має свідомість, володіє членоподільною мовою, виробляє і використовує знаряддя праці, приручила перших тварин для домашнього господарства. З тих пір існує дружба між твариною і людиною. Але тварини існують не лише для господарства.