Твір «Історія Русів» був уперше опублікований у 1846 році. Його невідомий автор осмислює історію українського народу з часів сивої давнини і до 1769 року. Події описані у хронологічній послідовності. Спочатку автор розповідає про походження східних слов’ян. Вагоме місце в історії Української держави він відводить козацтву, бо саме воно було захисником свого народу, боролося проти внутрішніх і зовнішніх ворогів. В «Історії Русів» відтворена визвольна боротьба українського народу 1648-1654 років, а також возз’єднання з Росією. Народ здобуває свободу собі і своїй державі. Автор виступає проти королівського уряду Речі Посполитої, який нав’язував католицьку віру, тобто інші традиції та звичаї. Засуджує царизм, бо Саме він порушує права людини; возвеличує захисників свого народу: Івана Підкову, Богдана Хмельницького, Северина Наливайка, Тараса Трясила та ін.

Поема «Мойсей» — вершинний твір І. Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання «обітованої землі», про могутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі визвольного руху проводирів, що приведуть до перемоги. Це притчево-алегоричне осмислення історичної долі українського народу, трагічних шляхів його духовного розвитку. У трактуванні образу Мойсея І. Франко неперевершений у світовій «мойсеані».

Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зиґмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку «Зів’яле листя»? Сам поет скаже про це у вірші «Тричі мені являлася любов…». В нього було три кохання, три жінки: «Одна несміла, як лілея біла…», «Явилась друга — гордая княгиня…», «Явилась третя… — і очам приємно…». Та чи три це жінки або, може, одна, кохання до якої поет проніс крізь усе життя?

Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Хоча її власне дитинство можна було б назвати порою безхмарного щастя, якби не важка хвороба. Вона виростала в родині, де дітей оточили любов’ю і повагою з ранніх літ. їх любили, ставилися до них турботливо, розуміли їх потреби.

Т. Г. Шевченко — великий український письменник. З дитинства він поряд з простим українським народом, з мальовничою природою України, і усією душею любив їх. Заслання, каземати, воєнна муштра пригнічували поета, але не зломили його волі.Ще сильнішою стає його любов до України, ще важчим — сум за нею. Чи повернеться він знову до рідного краю, чи побачить рідних, дорогих серцю людей? І уявляються поету мальовничі картини, і заступають сірі стіни каземату. Тоді ніби розчиняється заґратоване вікно, вриваються пахощі рідного поля, вишневого садка: