Товары

Шкільні твори з української літератури 6 класс

Ім’я Богдана Хмельницького назавжди лишилося в пам’яті народній. Видатний воїн, мудрий, далекоглядний політик, проклятий ворогами за безмежну любов До вітчизни і друзями — за страшну помилку, якої припустився мимоволі, рятуючи Україну від польської навали, він перед смертю гірко скаже: «Бог знає, братове, чиє це нещастя, що не дав мені Господь закінчити війну так, як хотілося…».

Людина — це витвір природи, а природа теж завдячує людині за її бережне ставлення до неї. Зразки пейзажної лірики можна зустріти у багатьох поетів різних часів і народів. Але так поєднати людину й природу, так глибоко знати її, бачити її найтонші нюанси могло не так уже й багато людей. До таких митців можна віднести М. Т. Рильського.

Поки я був малим, ким я тільки не мріяв бути: і космонавтом, і геологом, і вчителем, і кібернетиком, і біологом, і міліціонером. Ці дитячі захоплення тією чи іншою професією були пов’язані з розповідями дорослих, переглядом «мультиків» або ж художніх фільмів (як мені хотілося бути «ментом» після однойменного фільму!)

Богдан Хмельницький був сином українського шляхтича Михайла, що був урядником у Чигирині й під Чигирином мав невеликий хутір Суботів. Замолоду вчився Богдан у Києві, Ярославі. А потім вступив до козацького війська. І вже незабаром показав, що з нього буде відважний лицар і розумний вождь. Несправедливість, що тоді існувала з боку польської шляхти, Богдан Хмельницький відчув на собі, вже ставши сотником. Чигиринський підстароста Ча-плинський забрав у нього Суботів і побив на смерть десятилітнього сина. Як козацький старшина він брав участь у багатьох битвах з турками, а в битвах під Цецорою (1620 року) боровся поруч свого батька. Батько загинув у тій битві, а молодий Богдан потрапив у турецьку неволю, де пробув два роки. У неволі він навчився турецької і татарської мови та пізнав турецькі звичаї. А це далі ставало йому в пригоді.

Самые популярные статьи:

Ім’я Софії Русової повернулося в історію України з проголошенням незалежності України. До того часу в основному згадували лише відомих педагогів: Макаренка, Сухомлинського та Ушин-ського. А ім’я Софії Русової, яка жила наприкінці XIX — початку XX століття, ніде не згадувалося,.адже вона мала за мету відродити й розвивати українську національну школу, бо «братнє приєднання» України до Росії скінчилося суцільною русифікацією. А цей процес був спрямований на винищення українського народу як самобутнього носія етнічної (тобто української) культури.


1 из 71234567

Наверх