Шкільні твори з української літератури 6 класс

Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Нестор ще застав тут славетного Феодосія Печерського. Юнакові пощастило на розмови з велемудрим старцем, і він потім залишив для нащадків світлий образ цього освіченого й чистого чоловіка, який дбав про благо рідної землі й хотів щастя для кожної людини в ній.

Козацтво, оспіване в піснях і думах, збережене в легендах, наснажувало не одне покоління романтичними уявленнями про незвичайну мужність, рішучість, сміливість; плекало в душах юнаків певний ідеал, до якого слід прагнути. Часто вживаючи слова «козацька слава», «козацький дух», ми особливо не замислюємося над глибинним змістом цих слів, а варто це робити, бо тоді вони стають більш вагомими й значущими. Історію козацтва слід вивчати не за кілька годин, не за кілька уроків, бо воно було настільки складним і цікавим, з ознаками державності формуванням, що йому слід приділити більш пильну увагу. Враховуючи нинішній стан речей у нашій державі і в нашому суспільстві, про козацький дух треба говорити частіше, співвідносячи його з історичною епохою, але водночас і з тим, як слід ставитися до рідної землі, до своєї країни.

Цю визначну постать в історії становлення України, на її почат-ках, будуть згадувати кожного разу як приклад справді державного мужа, який дбав про могутність держави, де кожний був захищений і міг сподіватися на майбутнє. На моє глибоке переконання, всім, хто прагне влади чи стає політичним лідером, варто було б спершу скласти іспит перед народом з предмета «Основи, державотворення», де за основу було б узято життєво важливі думки й повчання Ярослава Мудрого.

Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу й намагається докласти максимум зусиль для плідної роботи. Але часто ця велич помітна на відстані років, можливо, навіть епох. А сучасники, які близько знали цю людину, часом навіть не усвідомлювали цього, як писав Шевченко: «їм байдуже — панам жито сіють». Але народ ніколи довго не може жити в розлуці з істиною. Він нікому не дозволить зловживати його терпінням. Неминучі зміни, і цей закономірний наслідок зусиль цілого народу усуває з дороги все. І знаходяться герої, які не мовчать, які висловлюють начебто своє, а насправді те, що болить рідному народові, цілій країні.

Самые популярные статьи:

Ще юнаком він вирушив у мандри з Києва. Звали великого мандрівничого Василь Григорович-Варський. Після навчання в Києво-Могилянській академії він вирішив побувати в багатьох країнах світу й здобути там нові знання. Ці знання мандрівник хотів мати не лише для себе, а також для свого краю — для рідної України. Оскільки мандрівник жив у давні часи, то подорожувати йому доводилося і пішки, і кіньми, і морем, і гори долати. Він побував у багатьох країнах: Австрії, Італії, Греції, Єгипті. Допитливий мандрівник вивчає в тих країнах географію, архітектуру, мистецтво, національні звичаї. Усе це знадобилося йому, коли він після повернення сів писати свої книжки.


2 из 71234567

Наверх