Після виходу у світ роману А. Головка «Бур’ян» з’явилося багато критики та рецензій, у яких вказувалося на значущість твору і його виняткову роль як непересічного явиша в літературі. Саме соціально-політичний резонанс, широта охоплення дійсності, ґрунтовне виявлення її основних закономірностей, витончена художня досконалість (він так багато допрацьовувався!) твору, його сконденсована епічність дозволили спочатку читачам, а потім і видавцям та критикам (та й авторові) віднести «Бур’ян» до романної жанрової форми.

Увесь світ знає «Бур’ян» А. Головка. Цей твір свого часу був як вибух, як грім серед ясного неба, бо підняв такі питання, про які навіть боялися говорити вголос. Ці питання, що хвилювали й зараз хвилюють людей, які працюють на землі: це, по-перше, землеустрій, по-друге, бюрократія, по-третє, бандитське свавілля. Іноді здається, що Головко писав про наш час — такими актуальними є ці проблеми. Письменник довгий час жив на селі, дуже добре знав матеріали «димівок», тобто, судових процесів над місцевими куркулями, що не зупинялися ні перед чим, щоб «заткнути пельку» сміливим сількорам. Автор показує таких героїв, як Матюха та Сахновський, Гнида та Огирі, Миро-нов та Кунініренко та інших. Якщо ми поміркуємо, то знайдемо в пам’яті і таких начміліції, як Матюха, як Гнида, Огирі…