Шкільні твори з зарубіжної літератури 8 клас
Віктор Астафьєв є одним з талановитих письменників наших днів. Народився він в 1924 році, дитинство і юність пройшли в Сибіру. Все життя й творчість пов’язані з рідному й близьким його серцю краєм; письменник завжди вертається в рідні місця, куди б не кидали його життя. Передвоєнне дитинство були важким, сирітським; найясніші спогади – привільне життя в селі, бабуся Катерина, що навчила любити людей і природу, жити за законами добра й справедливості. З Великої Вітчизняної війни повернувся з декількома пораненнями й багатьма ідеями, які лягли в основу його майбутніх добутків. Астафьєва я знаю по оповіданнях «Перевал», «Крадіжка», роману «Сумний детектив». Але найбільше враження залишила книга «Цар-риба», що і присвячен моя робота,
Кожний письменник у будь-якому своєму добутку торкається теми природи. Це може бути простий опис місця подій, що розвертаються, даного добутку або вираження почуттів героя, але завжди автор показує й свою позицію, своє відношення до природи. Звичайно тут бувають дві точки зору: деякі вважають, що людина – творець і він повинен скорити все живе, що живе на землі; інші, навпроти, доводять, що природа – це храм, кожна людина зобов’язана підкорятися її законам.
Тему людини й природи розглядали багато письменників, і серед них мені хотілося б назвати Валентина Распутіна і його роман «Прощання із Запеклої». Природа в цьому добутку з’являється перед читачем у різних значеннях. Це й пейзаж, і художній символ загибелі, смерті, і виявлення сутності людини, людської природи; природа як хазяїн. Ці аспекти розуміння природи я й спробую розкрити. Пейзаж у повісті виявляє настрій кожного з героїв. Коли слухи про переселення жителів були ще неясними, неточними, то природа з’являється перед нами заспокійлива, ніжна, добра: «Жари на острові, посередині води, не буває; по вечорах, коли затихав вітерець і від нагрітої землі виходив теплий випар, така наступала навкруги благодать, такий спокій і мир… так усе здавалося міцним, вічним, що ні в що не вірилося – ні в переїзд, ні в затоплення, ні у розставання…
Шкільний твір по поемі О. Т. Твардовського «Василь Теркін». Бій іде святий і правий, смертний бій заради слави – заради життя на землі. О. Т. Твардовський. Олександр Трифонович Твардовський написав видатний добуток про війну – поему «Василь Теркін». Книга дуже полюбилася практично всім, хто її прочитав, і це не випадково: адже так про Велику Вітчизняну війну ще ніхто до Твардовського не писав.
Самые популярные статьи:
Незвичайний початок роману: «Ішли і йшли й співали «Вічну пам’ять»… Кого ховають?.. «Живаго». Так, на протиставленні живого і мертвого, будується весь добуток Пастернака.
Основне питання, навколо якого обертається «зовнішнє й внутрішнє» життя головних героїв, відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її супротивниками, найменше вони сперечалися з ходом подій, пручалися революції. Їхнє відношення до історичної дійсності зовсім інше. Воно в тім, щоб сприймати історію, яка вона є, не втручаючись у неї, не намагаючись змінити її. Така позиція дозволяє побачити події революції об’єктивно. «Доктор згадав недавно минулу осінь, розстріл заколотників, дітовбивство й жінковбивство, криваву коло шматину й людино-свіжину, який не привиділося кінця. Бузувірства білих і червоних суперничали по жорстокості, поперемінно зростаючи одне у відповідь на інше, точно них перемножили».