Екологічна тема у сучасній літературі

Жалує село і її син Павло, який говорить, що не боляче втрачати тільки тому, хто «не поливав потом кожну борозну». Павлові зрозуміла і сьогоднішня правда, він розуміє, що гребля потрібна, але не може упокоритися із цією правдою бабка Дар’я, тому що затоплять могили, а це – пам’ять. Вона впевнена, що «правда в пам’яті, у кого немає пам’яті – у того немає життя». Горює Дар’я на цвинтарі у могил своїх предків, просить у них прощення. Сцена прощання Дар’ї на цвинтарі не може не торкнути читача. Будується нове селище, але в ньому немає стрижня того сільського життя, тієї сили, який набирається селянин з дитинства, спілкуючись із природою. Проти варварського знищення лісів, тварин і природи взагалі постійно звучать заклики письменників, які прагнуть розбудити в читачах відповідальність за майбутнє. Питання про відношення до природи, до рідних місць – це і питання про відношення до Батьківщини. Є чотири закони екології, які сформулював більше двадцяти років тому американський учений Баррі Коммонер: «Усе взаємозалежно, все повинне куди-небудь дітися, природа знає це краще нас і нічого на дається даром». Ці правила повною мірою відбивають суть економічного підходу до життя, але, на жаль, їх не беруть до уваги. Але мені здається, якби всі люди землі задумалися про своє майбутнє, то вони могли б змінити сформовану у світі екологічно небезпечну ситуацію. Усе в наших руках!

• Не те, що мнете ви, природа:
• Не зліпок, не бездушний лик –
• У ній є душа, у ній є воля,
• У ній є любов, у ній є мова…
• Ф. І. Тютчев

Страницы: 1 2

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » Екологічна тема у сучасній літературі

Рубрика: Різні учнівські твори на вільні теми