Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838—1918)

Іван Семенович Левицький народився в містечку Стеблеві, тепер Корсунь-Шевченківського району на Черкащині в родині священика 25 листопада 1838 р. Перші знання отримав від батька, який навчав грамоті селянських дітей. У 1845 р. майбутній письменник розпочав навчання в дядька Є. Трезвинського, вчителя Богуславського духовного училища, а 1847 р. вступив до Богуславського духовного училища. По закінченні у 1853 р. Богуславської бурси він вступив до Київської духовної семінарії.

Після духовної семінарії вчителював у Богуславському духовному училищі. У 1861 р. І. Левицький вступив до Київської духовної академії, закінчивши її дістав призначення на посаду вчителя російської словесності в Полтавській духовній семінарії. Перша повість «Дві московки» була написана в 1866 р. Письменник переїхав до Каліша, де працював учителем гімназії. У 1867 р. він перевівся на педагогічну роботу в Седлець. За сприяння Пантелеймона Куліша у львівському журналі «Правда» у 1868р. під ім’ям Іван Нечуй були надруковані повісті «Дві московки», «Причепа», оповідання «вибалка Панас Круть».

Наступного року вийшло оповідання «Рибалка Панас Круть». І. Левицький подорожував Швейцарією, а 1873р. переїхав на педагогічну роботу до Кишинева. У 1874 р. у Києві видано збірку творів, куди увійшли роман «Хмари», оповідання «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Запорожці» У 1876р. написані повісті «Микола Джеря», «Бурлачка», 1878р. — повість «Кайдашева сім’я». 1880 р. І. Левицький відвідав могилу Т. Шевченка, написав про нього нарис. Наступного року була створена повість «Старі батюшки та матушки». У 1884 р. письменник виїхав на ішія в Карпати, написав оповідання «Чортяча спокуса» У зв’язку з постійним наглядом поліції І. Левицький змушений ЦйИшити педагогічну діяльність і переїхати в 1885р. до Києва. Протягом 1886—1893 рр. ним створені повість «Пропащі» ида «Скривджені й нескривджені», повість «НадЧорним морем», оповідання «Афонський пройдисвіт», нарис «Українські штукарі», повість «Навіжена», повість «Поміж ворогами».

І хоча творча спадщина І. Нечуя-Левицького нараховує багато томів, візитною карткою письменника стала повість «Кайдашева сім’я», вперше надрукована 1879 року в десяти номерах тпівського журналу «Правда». У тому ж році повість вийшла у Львові окремою книжкою. Автор двічі звертався до царської цінзури, але дозволу надрукувати твір у Росії не одержав. Лише 1686 року було дозволено надрукувати «Кайдашеву сім’ю» з дечиїми змінами. Цензурі не сподобались початок і кінцівка твору, идже в першій редакції повість розпочиналася не нейтральним нарисом красот природи, а прозорим порівнянням славного козацького минулого України з сучасною авторові дійсністю. Скрізь понад Россю стоять круті гори, як висока покрівля хат., На тих горах скрізь стримлять козацькі могили, куди тільки ки« неш оком. Ввесь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українські воля. Вся країна без лісу, гола, спустошена». Такі думки, зрозя міло, не могли сподобатись цензурі. Друга редакція завершується тим, що груша всохла і між сім’ями настав лад. А в першій редакції груша продовжувала розі ростатись, провокуючи все нові й нові сутички між Кайдашами. Нещадному винищенню підлягли ті місця твору, в яких письменник висміював ченців, попів і церкву. Отже, внаслідок компромі-І су з цензурою з тексту було вилучено 25 уривків.

Страницы: 1 2

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838—1918)

Рубрика: Біографії писменників

Сочинение нашли по слову: Нечуй-Левицкий Иван Семенович