“Книга пісень” Гейне

Гейне видав чотири книги віршів. Найкращою поетичною збіркою є “Книга пісень”, яку він написав у Німеччині. Поет розділив свою книгу на три частини. Це “Юнацькі страждання”, коли кохана з’являється до нього в уяві; “Ліричне інтермецо”, де кохання розцвітає у сновидіннях; нарешті “Знову на батьківщині”, де любов оживає тільки в пам’яті поета. До збірки своєрідним епілогом включено цикл “Північне море”, який тематично не пов’язаний з історією кохання.

 У «Юнацьких стражданнях» кохана зображена як романтична мрія, нестерпне чекання, химерне сновидіння. Як і властиво сну, “картини” розірвані, а їхній порядок сплутаний. Образ коханої, що з’являється поетові уві сні, сповнює його серце не щастям та радістю, а гострою тривогою і щемливим сумом. Він бачить її то на балу в сатани, то в образі чужої нареченої під вінцем. Своєю красою вона пориває його до пекла, мучить кокетуванням і зрадами. Даремно чекає поет на зустріч з коханою весь день. Нарешті митець залишає місто, щоб розірвати зачароване коло. Поету ненависне “порядне товариство”, де всі зневажають його:

• Ти бачиш, як щодня оті почвари —
• Пси в окулярах, кицьки у рум’янах —
• Моє ім’я товчуть в плітках поганих
• Й вигадують мені пекельні кари.
• До цього суспільства належить і та, що “роздряпала” до крові його серце.

Поет повертається до рідного дому. Зустрічає його рідна мати з чистою і вічною любов’ю.

• Я звик високо голову держати,
• Бо маю честь і мужність без догани.
• Хай сам король мені у вічі гляне, —
• Не опущу я їх, кохана мати.
• Але тобі наважуся сказати:
• Хоч дух у мене гордий, нездоланний,
• Та біля тебе непокора тане,
• Бо звик тебе, святу, я шанувати.
• Моя душа подолана твоєю
• Високою, прекрасною душею,
• І в небеса я лину разом з нею.
• 1 каюсь я за вчинки, що смутили
• Твоє високе серце, серце миле,
• Що так мене усе життя любило!
• (”Моїй матері”. Переклав М.Рильський)

Поезії з розділу “Ліричне інтермецо” витримані в м’яких ліричних тонах. Вони завжди привертали увагу композиторів -Р.Шумана, П.Чайковського та ін., бо тут багато музики, гармонії в самому вірші. Як справжня пісня мінорної тональності звучить, наприклад, вірш “Чому троянди, немов неживі

• Чому троянди немов неживі,
• Кохана, скажи мені?
• Чому, скажи, в зеленій траві
• Фіалки такі мовчазні?
• Чому так гірко дзвенить і співа
• Жайворонком блакить?
• Чому в своєму диханні трава
• Тління і смерть таїть?
• Чому холодне сонце поля
• В задумі похмурій мина?
• Чому така пустельна земля
• І сіра, мов труна?
• Чому мене, мов безумця, в пітьму
• Моя печаль жене?
• Скажи, кохана моя, чому
• Покинула ти мене?
• (Переклав Л.Первомайський)

У “Ліричному інтермецо” Гейне свої почуття виражає через образи природи – ніжної, лагідної, спокійної. Іноді символіка природи набуває драматичного характеру. Таким є символічний вірш про кедр, що росте на засніженій вершині. З південною пальмою зустрітися йому ніколи не вдасться:

• Самотній кедр на стромині
• В північній стоїть стороні,
• І кригою, й снігом укритий,
• Дрімає і мріє вві сні.
• І бачить він сон про пальму,
• Що десь у південній землі
• Сумує в німій самотині На спаленій сонцем землі.
• (”Самотній кедр…” Переклав Л.Первомайський)

Тема розлуки, прощання – центральна у розділі «Ліричне інтермецо». Кульмінацією її розвитку є вірш «Коли розлучаються двоє…»:

• Коли розлучаються двоє,
• За руки беруться вони,
• І плачуть, і тяжко зітхають,
• Без ліку зітхають, смутні.
• З тобою ми вдвох не зітхали,
• Ніколи не плакали ми;
• Той сум, оті тяжкі зітхання
• Прийшли до нас згодом самі.
• (Переклав М. Стависький)

Страницы: 1 2

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » “Книга пісень” Гейне

Рубрика: Шкільні твори з зарубіжної літератури 10 клас

Сочинение нашли по слову: Гейне Генрих