Мої роздуми над романом А. Головка «Бур’ян»

Я вважаю, що письменник не знаходить жодних «пом’якшуючих»  моментів у біографії подібного типу, які б хоч якось виправдовували деградацію героя. Більше того, письменник явно вдається до сатиричних засобів і в змалюванні портрета, і в натуралістичному «заниженні» образу за допомогою, здавалося б, незначущих дрібниць («гикнув», «сплюнув», «матюкає», «пожадно глянув на чарку» таін.) З кожною новою сторінкою роману А. Головко показує химерне переплетення старого і нового. Почувши «запах бур’яну сухого», ідо «війнув з давнини», Давид Мотузка мрією переноситься в майбутнє, коли в Обухівці будуть «будинки великі», «великий сад», електростанція, ферми…

Натомість з’являється запах справжнього, свіжого бур’яну, який ніби лізе з усіх шпарин, а Давид бреде в ньому. Давид Мотузка перемагає куркулів, і хоч це тяжка перемога, яка дістається кров’ю, все ж бур’ян вирвано. Давид йде крізь бур’ян, запустіння. Він вбачає у цьому засиллі бур’янів загрозу кращому життю і знаходить вихід, послуговуючись житейською мудрістю: «Коли хазяїн приходить на ниву й бачить, що глушать бур’яни, він убродить у хліб тоді й вириває їх з корінням». Селяни на чолі з Давидом Мотузкою «виривають з корінням» Матюшину зграю, тепер перед ними «дорога в ранкову далечінь». Можливо, прийде час, коли й перед нами відкриється ця «дорога», коли й ми зуміємо «вирвати з корінням» увесь «бур’ян», бо все ж таки паростки його залишилися. Як хочеться в це вірити!

Страницы: 1 2

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » Мої роздуми над романом А. Головка «Бур’ян»

Рубрика: Творчі шкільні твори з української літератури 11 класс

Сочинение нашли по слову: Головко Андрей Васильевич