Кілька слів епіграфа бувають, як правило, покликані натякнути читачеві на щось особливо важливе для автора. Це може бути й історичне значення зображуваного, і специфіка художнього втілення, і глобальна філософська проблема, розв’язувана в добутку. Епіграф роману «Майстер і Маргарита», по суті справи, є коротким формулюванням основної ідеї подальшого оповідання, укладеної в констатації безсилля людини перед вищим законом долі й неминучістю справедливого всім живучої щодо їхніх думок, емоцій і вчинків. Сам роман з усіма його сюжетними лініями і їхніми вигадливими поворотами, безліччю зовсім різних героїв, контрастними пейзажами й міркуваннями про дріб’язки повсякденності перетворюється в розгорнуте, детальне дослідження й підтвердження «первісної гіпотези». При цьому образи, що виникають у сюжетно-філософській картині роману, уписуються в неї настільки органічно, що не виникає сумнівів у їхній вірогідності.
Твір на вільну тему по роману М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита». Теми любові й дружби дуже тісно зв’язані й перегукуються між собою. Адже якщо розібратися, то поняття дружби й любові містять у собі багато загального. Як мені здається, дружба – це те почуття або навіть щиросердечний стан, що поєднує людей і робить їхнім одним цілим. У горі й у радості теперішній друг поруч, він ніколи не залишить у лиху й простягне руку. У романі «Майстер і Маргарита» М. О. Булгаков показав велике й світле почуття -Любов. Любов головних героїв повна взаєморозуміння, у критичні моменти життя Маргарита була для Майстра насамперед іншим. Іншим, що не зрадить і не відвернеться. Щаслива та людина, що знайшла теперішню дружбу й любов, але ще більш щасливий той, хто знайшов дружбу в любові, я покажу вам таку любов.
Шкільний твір з зарубіжної літератури по романі М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита». З тим, що я хочу сказати про дружбу й про любов, може бути, будуть згодні не всі. У своєму житті я поки ще не зустрічала теперішніх друзів. І теперішньої, щирої й постійної любові я теж не зустрічала ніколи. Взагалі любов буває різна: любов між батьками й дитиною, між родичами, між чоловіком і жінкою, а також любов до речей. Людина дуже часто нещира стосовно себе й навколишніх її людей. Життя вчить нас причинятися із самого дитинства. Іноді нам доводиться робити те, чого не хочеться, говорити те, про що не думаєш насправді. Зрештою наступає такий : момент, коли хочеться все кинути, утекти від всіх і залишитися одній.