Постать ЧАЦКОГО Б КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА

Чацкий – перший у російській літературі образ позитивного героя свого часу, що втілив типові риси покоління передової дворянської молоді. Образи волелюбних героїв, борців за загальне благо й особисту незалежність створювали раніше декабристи, Пушкін в «Кавказькому бранці», але вони були абстрактної, позбавленої живої плоті романтичними символами,., Образ Чацкого, сумного, самотнього у своїй іронії, мрійливого, був створений на заході царювання Олександра Першого, напередодні повстання. Це людина, що завершує епоху Петра Першого «і силкується розглянути, принаймні на обрії, обітовану землю».

Як же вдалося авторові зєднати в одному герої риси цілого покоління й створити неповторну індивідуальність? Чацкий – рупор передових ідей, і в той же час особистість його передана психологічно точно, у всій складності. Ще сучасники Грибоєдова відшукували прототип головного персонажа комедії серед реальних людей. Найбільш популярної була версія, що автор втілив в образі Чацкого риси свого друга Чаадаєва – видатного російського філософа, людини блискучого розуму й твердого характеру. Навіть зовнішній вигляд героя нагадує Чаадаєва, і навіть Пушкін цікавився, на чи самій справі Грибоєдов списала образ із їхнього загального знайомого. Безумовно, духовний вигляд Чаадаєва частково відбився в образі головного героя. Але все-таки не можна сказати, що в комедії виведений саме він. Ця сильна, неординарна особистість вплинула на світогляд багатьох сучасників, у тому числі й Пушкіна. Його біографія подібна до драми Чацкого. Чаадаєв відмовився від блискучої державної карєри, створив оригінальний філолофсько-політичний добуток, де дуже глибоко, історично й психологічно аргументовано визначив місце Росії у світовому процесі. Його самобутні судження й підкреслена опозиційність вивели із себе пануючи, і сам Микола Перший оголосив Чаадаєва божевільним. Цькування мислителя було масової, а слухи поширювалися настільки ж легко й охоче, як і про Чацком: юрба не любить осіб, що випередили час і не нужденних у її схваленні.

Однак у Чацком також відбиті риси іншого видатного сучасника – поета, критика, літературознавця, декабриста Вільгельма Кюхельбекера. Безмежно чесний, безкорисливий служитель мистецтва, жагучий і палкий захисник волі, демократичних цінностей, Кюхельбекер завжди відстоював свої погляди, не дивлячись на неприхильність і неприйняття аудиторії. Його романтичне вільнолюбство, захопленість, добре й довірливе відношення до людей, максималізм у відстоюванні своїх поглядів, безсумнівно, допомогли авторові в створенні образа Чацкого.

Автобіографічний елемент також присутній у вигляді головного героя. Грибоєдов відбив у комедії й свої ідеї й особливості характеру: абсолютну незалежність від суспільної думки й повну волю самовираження. Можливо, конфлікт комедії автор почерпнув зі свого життєвого досвіду. Один зі знайомих драматурга, університетський професор Фома Якович Эванс згадував, що один раз по Москві рознісся слух, начебто Грибоєдов збожеволів. Сам він схвильовано розповів професорові, що «два дні перед тим був на вечорі, де його сильно обурили дикі витівки тодішнього суспільства, раболіпне наслідування всьому іноземному й, нарешті, підлеслива увага, якою оточували якогось француза, порожнього базіку». Розлютований письменник вибухнув гнівною тирадою, що гудить відсутність національної гордості й незаслужена повага до іноземців. Світська юрба відразу оголосила Грибоєдова божевільним, а він заприсяг відбити цю подію у своїй комедії. «Французик з Бордоіль» і дурне поклоніння йому фамусовского суспільства обурили Чацкого: « чиВоскреснемо коли від чужевластья мод? Щоб розумний, бадьорий наш народ хоч по мові нас не вважав за німців». Дружне визнання Чацкого божевільним, легко виникаючі самі неймовірні причини його щиросердечного нездоровя – все це дуже нагадує випадок з життя Грибоєдова.

І все-таки, незважаючи на подібність героя з реальними особами, образ Чацкого – художній, збірний. Драма Чацкого типова для того періоду російського життя, що почався з національно-патріотичного підйому 1812-1815-хгодов і закінчився повною катастрофою демократичних ілюзій і посиленням реакції на початку 1820-х років. Декабристи сприймали образ Чацкого як творче відбиття власних ідей і почуттів, неприборканого прагнення до відновлення суспільства, пошуків, надій.

Страницы: 1 2 3

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » Постать ЧАЦКОГО Б КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА

Рубрика: Приклади шкільних творів з зарубіжної літератури 11 клас