Шкільний твір на тему: Правда про війну

Безсмертний подвиг під час війни зробили лікарі, надаючи допомогу мільйонам поранених, допомагаючи людям, не щадячи себе, своїх сил, свого життя.

Згадує Катерина Михайлівна Рабчаєва,  санінструктор:

• «Першого пораненого тягла, у самої ноги підкошувалися. Тягну й шепочу: «Хоча б не помер… Хоча б не помер…» Перев’язую його, і плачу, і щось говорю йому, шкода…»
• «Поранених нам доставляли прямо з поля бою. Один раз двісті чоловік поранених у сараї, а я одна. От не пам’ятаю, де це було… У якім селі… Стільки років пройшло… Пам’ятаю, що чотири дні я не спала, не присіла, кожний кричав: «Сестра… сестричка… допоможи, миленька!..» Я бігала від одного до іншого, і відразу заснула. Прокинулася від лементу, командир, молоденький лейтенант, теж поранений, піднявся на здоровий бік і кричав: «Мовчати! Мовчати, я наказую!» Він зрозумів, що я без сил, а всі кличуть, їм боляче: «Сестра… сестричка…» Я як підхопилася, як побігла – не знаю куди, чого… І тоді я перший раз, як прийшла на фронт, заплакала…»

Книга «У війни не жіноча особа» закінчується закликом: «Поклонимося їй, до самої землі. Її великому Милосердю». Це заклик до нас – молодих. Дуже багато подвигів зроблено у війну, але досить прочитати повість Б. Васильєва «У списках не значився», щоб почати зрозуміти джерела цього героїзму, які виходили з беззавітної любові до Батьківщини. Це добуток про те, який шлях зрілості проходить за короткий строк оборони Брестської міцності дев’ятнадцятирічний лейтенант Микола Плужников. Тільки що Микола закінчив військове училище. По своєму проханню він одержав призначення в одну із частин Особливого Західного округу командиром взводу. Пізно вночі 21 червня 1941 року він прибуває в міцність, маючи намір ранком з’явитися до командира, щоб зарахуватися в списки й приступитися до обов’язків. Але почалася війна, і Плужников так і залишився поза списком. Звідси й назва повісті. Але головне – це показ героїзму й внутрішньої краси наших воїнів.

Після трьох перших днів лютих боїв «дні й ночі оборони фортеці злилися в один єдиний ланцюг вилазок і бомбувань, атак, обстрілів, блукань по підземеллях, коротких сутичок з ворогом і коротких, схожих на непритомності, хвилин забуття. І постійного виснажливого, не минаючого навіть у сні бажання жити».

Коли німцям удалося ввірватися в міцність і розірвати її оборону на окремі, ізольовані вогнища опору, вони стали перетворювати міцність у руїни. Але вночі руїни оживали знову. «Поранені, обпалені, виснажені піднімалися з-під цегли, виповзали з підвалів і в штикових атаках знищували тих, хто ризикував залишитися на ніч. І німці боялися ночей».

Коли наприкінці Плужников залишається єдиним захисником міцності, він продовжує боротися поодинці. Навіть коли його затисли в пастку, він не здався й вийшов лише тоді, коли довідався, що німці були розбиті під Москвою. «Тепер я повинен вийти й востаннє подивитися їм в очі». Він ховає бойовий прапор, щоб він не дістався ворогам. Він говорить: «Міцність не впала: вона просто минула кров’ю».

Людей, які загинули при обороні Брестської міцності, називають героями з героїв, які, залишившись в оточенні, не знаючи, чи жива країна, боролися з ворогом до останнього.

Історія війни повна фактів мужності й самовідданості мільйонів людей, що беззавітно захищали свою Батьківщину. Здобути перемогу у війні можуть лише люди, що володіють сильним духом, що мають тверді переконання, готові йти за них на смерть. Під час війни виявилися всі ці якості російського народу, його готовність робити подвиги в ім’я волі. Вертаючись до слів Ґете, можна укласти, що щодня війна була битвою за життя й волю. Перемога, з такою працею завойована російським народом, була гідною нагородою за всі, доконання їм.

Страницы: 1 2

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » Шкільний твір на тему: Правда про війну

Рубрика: Приклади шкільних творів з зарубіжної літератури 12 клас

Сочинение нашли по слову: Быков Василь Владимирович