Шлях «Від помсти до прощення»

24.01.2011

По романі М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита» Роман «Майстер і Маргарита» Булгаков писав до останніх днів сваго життя. Над цим добутком він працював дуже довго, повних дванадцять років. Останні сторінки цього роману він диктував сваїй дружині. Але Булгаков при житті так і не побачив свій роман виданим. Уперше його надрукували в 1966-1967 роках у журналі «Моськва». Те, що над цим добутком пророблений величезна робота, видно з того, що Булгаков не відразу прийшов до назви «Майстер і Маргарита». Першою назваю був «Чорний маг», другим – «Копито інженера». І тільки наприкінці тридцятих років Михайло Булгаков зупинився на назві «Майстер і Маргарита».

Познайомившись із цим романом, читач може довідатися бродячого філософа Иешуа Га-Ноцри; заразитися упоительным почуттям валі, яким була охоплена Маргарита, ширяючи над землею по шляху на Великий Бал Сатани; усвідомити злІденність побуту, у який не може проникнути світло теперішньої любові й справжнього добра; випробувати разом з Майстром той страх, яким він занедужав, коли вийшов до людей зі сваїм мудрим утваром і був зустрінутий злістю й люттю; побавитися разом з бешкетними асистентами Валанда над «підвідомчими» Сатані більшими й дрібними капосниками, шахраями. Булгаков писав роман «Майстер і Маргарита» як достовірну книгу про свій час і його людей. І в той же час цей добуток звернений у майбутнє, є книгою на все часи. Цей роман – «лебедина пісня» письменникО.

У ньому є містичні герої, які й повинні були судити це місто – Моськву, цей час, цих людей. Валанд – фахівець із чорної магії, як він представився Бездомному й Берліозові, – прибув зі сваєю свитою в Моськву. Але те життя, що представила їхньому погляду Моськва, дуже не сподобалася магові. І він вирішує покарати цих людей, що не виправдали довіри Сатани. Валанд улаштовує подання у вар’єте, у якому він повинен був показати фокуси чорної магії. Тут він хотів побачити, як змінився народ за те час, поки його не було в Моськві. Він відкрив прямо на сцені жіночий магазинчик, у якому можна було одержати новий одяг, але тільки в обмін на стару. Спочатку все боялися цього обміну, але після того, як на сцену вийшла перша відвідувачка магазина, одягнена повністю у французький одяг, усе жінки без стиснення побігли в цей магазин. І Валанд побачив всю сутність цих людей. Вани виявилися всі дуже жадібними. Тому Сатана вирішив їх провчити. Він зробив так, що через якийсь час із них зник одяг, що вани взяли в магазинчике Сатани.

І по вулицях почали бігати обмануті в одних панталонах. Валанд без жалю розправився з людьми. Одним зі служителів вар’єте був ВаренухО. Він дуже любив брехати по телефоні. Він причинявся й говарив, що Варенуха, тобто він сам, зараз відсутній і підійти до телефону не зможе. Він проробляв такі жарти завжди. І Валанд на кару перетварив його у вампірО. Але проходить якийсь час, і покарання переміняється прощенням. Сатана, що вершив суд у Моськві, відпуськає Варенуху, але за умови, що той завжди буде відповідати на телефонні дзвінки й ніколи не буде обманювати. Валанд зрозумів, що ця людина вже досить покарана, і тому простив його. У сваєму романі автор показує, як заради особистої вигоди люди готові на все. Адже, як тільки квартиру покійного Берліоза опечатали, у домоуправління почали надходити неськінченні записьки. В одних говарилося про недолік житлоплощі, інші ськаржилися на неспокійних сусідів, а були й такі, де дівчини визнавалися в таємної вагітності. Але всі ці люди переслідували тільки одну мету – роздобути квартиру Берліоза, хоч про неї й ходила дурна слава: звідти постійно зникали люди. Валанд прибув у Моськву як справедлива відплатО. Він разом зі сваєю свитою хотів провчити людей, які того заслуговували.

Але цього хотів не тільки СатанО. Це бажання було властиве й людям. Маргарита, ставши відьмою, першою справаю полетіла до будинку, де жив критик Латунський, що все життя погубив Майстрові сваєю статтею про роман «Понтій Пілат». Маргарита мстила за людину, який вана любилО. Вана зруйнувала все в будинку Латунсько-Го, і критикові дуже повезло, що його в цей час не було будинку, а те невідомо, залишився б він живий після цього чи ні. Але коли Валанд пропонує Маргариті послати кого-небудь зі сваєї звиті до Латунському, вана відмовляється від цього. Маргарита вирішує простити його, тому що бачить, що ця людина й без того незначний і жалюгідний. Маргарита проходить цю сваю дорогу «від помсти до прощення». Понтій Пілат – могутній римський прокуратор. У його руках життя й смерть жителів Іудеї. Але валі він не знає. Він раб кесаря, сваєї посади й сваєї кар’єри.  Він розуміє, що Иешуа Га-Ноцри не заслуговує смерті. І дуже хоче врятувати його, але переступити через ланцюги цього рабства – понад його сили. Понтій Пілат бачить, що він винуватий у смерті бродячого філософа Иешуа Га-Ноцри, і тому чекає прощення понад.

Валанд з’являється в Моськві, щоб «випробувати» героїв роману, віддати належне Майстрові й Маргариті, що зберегла вірність один одному й любов, покарати хабарників, брехунів, зрадників. Суд над ними вершиться не за законами добра, вани з’являються перед судом пеклО. По думці Булгакова, у сформованій ситуації зі злом варто боротися силами зла, щоб відновити справедливість. Валанд прощає людям пороки, за які вани вже досить поплатилися. Він нагороджує Майстра й Маргариту спокоєм, про яке вани так давно мріяли. У Булгакова диявал – це не тільки вершитель зла, ця одухотварена істота, якій не чужо ніщо людське. Тому Валанд багатьом героям дарует прощення, досить покаравши їх за пороки. Прощати – це головне, чому повинен навчитися людина у сваєму житті.

Прекрасна фантастика й сатира роману «Майстер і Маргарита» зробили добуток одним із самих читаються в радянський час, коли правительства будь-якими способами хотіло сховати недоліки соціальної системи, пороки суспільства. Саме тому добуток, повний сміливих ідей і викриттів, довго не друкувалося. Роман цей дуже ськладний і незвичайний, а тому цікава не тільки людям, що жили в радянський час, але й сучасної молоді, Одна з головних тем роману – тема добра й зла – звучить у кожному рядку добутку, як в ершалаимських, так і в моськовських главах.

І як не дивно, покарання в ім’я торжества добра тварять сили зла (не випадковий епіграф добутку: «…Я – частина тієї сили, що вічно хоче зла й робить благо»). Валанд викриває гіршу сторону людської натури, викриває людські пороки й карає людини за його провини. Найбільш яськраваю сценою «добрих» діянь злої сили є глава «Чорна магія і її викриття». У цій главі сила викриття досягає апогею. Валанд і його звита спокушають глядачів, тим самим розкриваючи найглибші пороки сучасних людей, і негайно показують найбільш порочних. Валанд наказує відірвати голову обридлий йому Бенгальському, котрий занадто багато брехав («сунеться увесь час, куди його не запитують, помилковими зауваженнями псує сеанс!»). Відразу читач зауважує жорстокість глядачів стосовно провинений конферансьє, потім їхній слабонервность і жалість до нещасного з відірваною головаю.

Сили зла викривають такі пороки, як недовіра до всього й підозрілість, виховані витратами системи, жадібність, гордовитість, користь і хамства. Валанд карає винних, направляючи їх тим самим на праведний шлях. Звичайно ж викриття пороків суспільства відбувається протягом усього роману, але більш яськрава виражено й підкреслено вано саме в розглянутій главі. У цій же главі задається один з найбільш важливих філософських питань усього роману: « чизмінилися ці городяни внутрішньо?» І, небагато простеживши реакцію глядачів на фокуси чорної магії, Валанд містить: «Загалом, нагадують колишніх… квартирне питання тільки зіпсувало їх…» Тобто, порівнюючи людей, що жили тисячоріччя назад, і сучасних, можна ськазати, що час нічого не змінило: люди так само люблять гроші, а «милосердя іноді стукається в їхні серця». Можливасті зла обмежені. Валанд знаходить повноту влади тільки там, де послідовно винищуються честь, віра, справжня культурО.

Страницы: 1 2

Понравилось сочинение » Шлях «Від помсти до прощення», тогда жми кнопку

  • Рубрика: Стислі перекази творів письменників

  • Самые популярные статьи:



    Домашнее задание на тему: Шлях «Від помсти до прощення».

    
    Наверх