Сочинения со словом ‘Симоненко Василий Андреевич

Василий Симоненко родился в 1935 году в селе Биивцах на Полтавщине в крестьянской семье. И еще с детства был очарованный сказками своей бабушки. Конечно, сказки обожествляют все – взрослые или дети. Так как именно они вселяют в наши души дыхания чар и магии, ощущение, что добро всегда побеждает зло. Сказки живут рядом с нашими мечтами, они распространяют тепло и улучшают расположение духа. Они учат нас распознавать красивых людей, стеречься плохих, прививают нам качества человечной натуры. Под выразительное чтение сказок нашими матерями мы засыпали, а в снах видели Ивасика-Телесика, жар-птицу, доброго и смелого дядю, который победил черта. Эти милые герои живут в наших душах, они притаились где-то в уголке, но быстро прибегут, если мы позовем их.

Этот адрес мне знаком с малых лет. Помню современный, неприметный дом по улице Шевченко, квартиру. Помню небольшой базар осенних цветов. В этом доме жил и творил известный украинский поэт Василий Андреевич Симоненко. Но Василий жил в другой квартире, а здесь живёт его старенькая мать. Она ещё жива.

Твір про творчість Василя Симоненка. Суворі юнацькі очі уважно дивляться на нас з обкладинки книги. Очі людини, погляд якої, попри всі життєві негаразди, залишився вольовим, пронизливим і відвертим. Юнак, що вмів по-справжньому любити і страждати, що не тільки своїми творами, а й своїм життям довів вірність добру і правді, ніби заглядає мені в душу. Це очі Василя Симоненка— поета, якому судилося прожити усього 28 років, але залишитися в пам’яті народній назавжди.

В. А. Симоненко — поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, шо, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий у життя і поезію. Він залишив нам неоціненний духовний скарб: збірки «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Поезії», «Лебеді материнства».

Самые популярные статьи:

Провідною у творчості Василя Симоненка є тема любові до рідної України. Одним з найвідоміших творів є поезія «Лебеді материнства». Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Це рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини. «Лебеді материнства» — це колискова пісня, в якій поєднуються й материнська ніжність, і чоловіча твердість. А головне в цій пісні — побажання синові вирости справжньою людиною, вірним сином України. Мати запевняє свою дитину, що у найскрутніші хвилини життя, якщо їй потрібна буде допомога, Батьківщина ніколи не зрадить:


1 из 41234

Наверх