Сочинения со словом ‘Винниченко Владимир Кириллович

Роздум за твором «Момент» Володимира Винниченка. Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам’ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, шо кружляє в повітрі… Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус — все це марнота: є лише відчуття і емоції — споконвічна загадка людства. Виникаючи упевняй момент, вони по вінця сповнюють людину. Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум’я згасне, маємо вірогідність, що тепло його зігріватиме нас усе життя.

Прикро, що майже 30 років Україна не читала твори великого майстра, новатора української літератури В. Винниченка. Жорстокий час змусив талановитого митця залишити Україну, до останніх днів жити за кордоном. Але талант не може бути мовчазним. Працював, багато писав з надією, що минеться, настануть часи, коли його твори продовжать своє життя на рідній землі, серед тих, для кого творив і про кого розповідав у своїх романах, драматичних творах, оповіданнях. Мала проза В. Винниченко — це понад сто оповідань. І в цьому жанрі він — новатор, зумів майстерно поєднати українські та європейські традиції. Зокрема, у багатьох оповіданнях, крім традиційних проблем, » письменник розв’язує проблему жінки як особистості.

Сочинение по рассказу В. Винниченко «Федька-оборванец». Рассказ «Федька-оборванец» В. Винниченко написал где-то в 30-м году. Но навсегда остались в его воспоминаниях те волшебные года. Маленький Володя играл со своими ровесниками. Имел хорошую память, рано научился читать, происходило это незаметно для его родных. Возможно, что первым «букварем» для него были принесенные братом Андреем (рабочим типографии) афиши, из которых он, играя, вырезал буквы, клеил их на стенку, спрашивая у взрослых, что это за буква Чрезвычайно любил свободу, движение, был гордым,  обдуманным в поступках и решениях, правдолюбцем.

Мы очень часто слышим, как люди называют друг друга «друг» или «подруга». Но справедлива ли такая характеристика? По моему мнению, к этим определениям следует подходить осторожно. Так как, как известно, настоящий «друг» или «подруга» чаще всего бывает лишь один или одна. Счастливый человек, который может сказать, что у него есть много друзей. Тогда стоит вопрос: как же назвать других? Товарищ, приятель, знакомый, единомышленник? Безусловно, надо найти настоящего друга, а все другие пусть станут искренними приятелями.

Самые популярные статьи:

Владимир Кириллович Винниченко родился 28 июля 1880 года в Елисаветграде Херсонской губернии (теперь Кировоградская область) в робоче-крестьянской семье. От первого брака мать Винниченко имела трех детей: Андрея, Марию и Василия. От брака с Кириллом Винниченко родился лишь Владимир. В народной школе Владимир обратил на себя внимание незаурядными способностями, и учительница убедила родителей, чтобы продолжать образование ребенка.


1 из 41234

Наверх