В. Распутін «Прощання з Матерою»

Ще гірше із совістю в таких, як Петруха. Він підпалив власний будинок, для того щоб одержати грошову компенсацію. Його влаштовує те, що за руйнування платять гроші. Нове селище, куди повинні перебратися селяни, спрацьоване красиво: будиночок до будиночка. Але поставлений він якось нісенітно, не по-людськи. Напевно, і прощатися у випадку потреби із цим селищем буде куди простіше, ніж із Матерою. Так, Дар’я бачить, що відхід села неминучий. Але бабу тривожить, як легко прощаються із Матерою люди, як безцеремонні з могилами, за яких вікове життя і пам’ять. Академік Дмитро Лихачов писав на полях «Прощання»: «В усі століття й у всіх країнах свідомість власної смертності виховувалася і привчала думати про те, яку пам’ять ми по собі залишимо». Всі дні, що залишилися до затоплення, Дар’я збирає історію Матерої. Баба квапиться обміркувати і возз’єднати, щоб хоч у її серце село дожило по-людськи, не упустивши себе. Дар’я хоче, щоб весь досвід Матерої залишився в пам’яті: «Правда в пам’яті. У кого немає пам’яті, у того немає життя». Знає це і Распутін, тому він показує, що село Матера – це стрижень, джерела людського життя, моральних відносин.

Страницы: 1 2

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » В. Распутін «Прощання з Матерою»

Рубрика: Приклади шкільних творів з зарубіжної літератури 9 клас