Василь Симоненко (1935—1963)

Поет пішов із життя, та живе його слово. З’являються нові книжки, права офіційного громадянства набувають замовчувані вірші — деякі були надруковані лише в останні роки. В шістдесятих роках вийшли, хоч і скалічені цензурою, збірки — вибране «Поезії» (1966) та найповніша поки що «Лебеді материнства» (1981), яка пробивалася до читача через цензурні бар’єри цілих п’ятнадцять років. Додамо, що у Львові було видано невеличку збірочку оповідань та новел «Вино з троянд» (1965). У «Земному тяжінні» вже виразно окреслились як ідейно-тематичні обрії поезії Симоненка, так і грані його художнього стилю, неповторні прикмети манери письма, посилилось суспільне звучання слова.

Поезія Симоненка оптимістична, сповнена віри в людину, в її творчі можливості, хоч цей оптимізм не має нічого спільного з офіційним прославленням типу «жить стало лучше, жить стало веселей». У ті роки — перша половина шістдесятих — уже доходила до людей правда про сталінські часи, багато чого не сприймалося із тодішнього життя — колгоспне безправ’я, переслідування нового, прогресивного, засилля бюрократичного апарату тощо, проте жила ще віра в те, що мрії народу про вільну, самостійну Україну, про відродження духовності, про краще життя справдяться.

Страницы: 1 2 3

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » Василь Симоненко (1935—1963)

Рубрика: Біографії писменників

Сочинение нашли по слову: Симоненко Василий Андреевич