Володимир Самійленко (1864—1925)

рідних степів. Хотілося знову почзтй чарівну українську мову, оспівану ним в багатьох поезіях. Крім того, матеріальний стан сім’ї погіршав до краю. Поет усім серцем рвався в Україну. Нарешті у 1924 році йому було дозволено повернутися на рідну землю. У Києві він читає лекції, працює редактором в Держлітвидаві України, з головою поринає в літературно-громадське життя.

Проте підірване вічними нестатками й еміграцією здоров’я, смерть усіх чотирьох дітей доконали поета: 12 серпня 1925 року Володимир Самійленко помер на дачі в Булаївці під Бояркою, де й був похований. Народ з сумом проводжав свого поета в останню путь: комнезамовець Клименко пожертвував дощок на домовину, на хрест подарували білокору берізку, селяни знесли хто що міг, на скромні поминки по душі покійного — великого життєлюба, тонкого й проникливого лірика, літньої людини із замріяною душею.

Страницы: 1 2 3

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » Володимир Самійленко (1864—1925)

Рубрика: Біографії писменників

Сочинение нашли по слову: Самийленко Владимир Иванович