Володимир Винниченко (1880—1951)

В. Винниченко, для якого свобода і щастя народу України були його власними свободою і щастям, робив усе, що міг, не шкодуючи сил. У «Щоденнику» (книга 8, запис від 14.Х.1919) він пише, що готовий «на всі жертви, навіть на смерть, аби тільки врятувати українську націю від розп’яття». Зрозуміло, що в буремні роки муза письменника мусила поступитись місцем політиці. 1918 року з’явилась у світ драма «Між двох сил», а в еміграції у Відні протягом 1919—1920 років він пише тритомну працю «Відродження нації», яку з повним правом можна назвати найоб’єктивнішим дзеркалом тих подій. Винниченко продовжує вести переговори про виїзд до Москви, ставлячи конкретні умови: незалежний національний український уряд, українська мова у всіх сферах життя, незалежне військо. У травні 1920 року подружжя Винниченків приїздить до Росії. Почалася дипломатична гра з обіцянками і пропозиціями: посада голови Ради Народних Комісарів, Народного комісара закордонних справ УРСР, комісара військових справ, але принциповими питаннями української державності нехтували, а вимога Винниченка про членство в По-літбюро ЦК КП(б)У була відхилена.

23 вересня 1920 року Винниченко залишає рідну землю назавжди. Політична «кар’єра» закінчилася повним крахом — тяжкими і гіркими роками еміграції, перебуванням у фашистському концтаборі (за членство в комуністичній партії Франції і відмову служити «новому режиму»), хворобами, напівголодним і напівзлиденним існуванням та передчасною смертю. 6 березня 1951 року письменник помер у своєму «Закутку» (назва садиби) у селі Мужен біля Канн (Франція). Єдиною втіхою на чужій землі для В. Винниченка була літературна та малярська праця. З-під пера майстра з’явились: романи «Сонячна машина», «Поклади золота», «Слово за тобою, Сталіне!», «Нова заповідь», «Вічний імператив», «Лепрозорій» чи «Прокажельня» (два останні ще не друковані); ‘ повість «На той бік»; цикл оповідань «Намисто»; філософське есе «Щастя» («Листи до юнака»); драми «Пісня Ізраїля», «Великий секрет», «Ательє щастя», «Над», «Пророк»; двотомний філософський трактат «Конкордизм»; кіносценарії «Сонячної машини» і «Пісні Ізраїля»; «Щоденник» (сорок записних книжок з 1911 по 1951 роки) та ін.

Страницы: 1 2 3

Понравилось сочинение? Сохрани в закладках сайт еще пригодится - » Володимир Винниченко (1880—1951)

Рубрика: Біографії писменників

Сочинение нашли по слову: Винниченко Владимир Кириллович