Юрій Іванович Яновський

2.02.2010

Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 року на хуторі Маєрове (тепер с. Нечаївка) у родині службовця. Закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював статистом та інспектором. Навчався в Київському політехнічному інституті. Працював головним редактором Одеської кіностудії. Після відвідин парусника «Товариш» Яновський задумує написати твір про киномитців і моряків, роман «Майстер корабля», який занурює нас у мрії про захопливі подорожі.

З 1927 року Яновський переїздить до Харкова і занурюється у літературну творчість. Друкує повість «Байгород», роман «Майстер корабля», оповідання та роман «Чотири шаблі», який піддали нещадній критиці. У 1935 з являється роман «Вершники», а після війни роман «Жива вода». Роман у новелах «Вершники», романтична трагедія «Дума про Британку» та інші твори по праву вважаються справжніми художніми відкриттями. Луї Аргон навіть написав оригінальний твір під впливом «Вершників», прогресивні французькі письменники назвали Яновського «українським Гомером», а Павло Тичина наголосив, що молода українська проза склала «екзамен на атестат зрілості». У цьому романі письменник постає як романтик, людино-люб, співець рідного народу. Письменник був дуже вимогливим до себе під час роботи над романом, але брутальна критика «Чотирьох шабель» не припиняється. І його ім я потрапляє в досьє НКВС.

«Вершники» — твір романтичного епосу. Яновський не тільки дуже переживав особисті і народні біди, але і вмів відгукуватися на добро, приклонявся перед чесними, працьовитими мудрими натурами, радів кожному прояву чуйності. Яновський був сповнений романтичною мрією, яка, здається, і досі витає у кабінеті письменника. На книжковій шафі — макет вітрильника з білими вітрилами і щоглами. Жоден з відвідувачів не може не зупинитися біля невеличкої бригантини, яка колись надихала письменника. Письменник був сином часу, громадянином, який йшов у ногу з народом, тому тема сучасності — головна у його творчості. Для нього було обов язком творити в художній літературі образ сучасника. Це засвідчують і «Мамуто-ві бивні», і «Короткі історії», і «Мир», і «Київські оповідання», за які автора удостоїли державної премії. Але найбільша нагорода для митця — схвалення читачами його творів. У нашій літературі Юрій Яновський залишився зіркою першою величини.

Образну канву роману зіткано так, що її основні складові сприймаються як художні символи. Символічною є вже назва твору, символічні образи безіменного листоноші, синів і батьків половців, навіть вітер, який дме з моря. Ліричні відступи, експресивні пейзажі схожі на народну пісню. За ними стоїть не одна понівечена доля. Все. це є першоелементом романтизму Ю. Яновського. У романі подано багато проблем: дикі й руйнівні стосунки між дітьми однієї сім ї, з одного боку, і сталим, вивіреним життям батьків — з другого; проблема національної гідності людини.

У романі подано два кола: коло батьків і коло дітей, яке розвивається через згубні амбіції братів. З іншого боку, назва нбвели «Подвійне коло» може означати і два кола братовбивства: Оверко — Андрія, Панас — Оверка, а при зустрічі Панаса і Івана себе знищує Панас. Отже, проблематика твору Ю. Яновского криється в тому, що громадянська війна є найсуворішою, найстрашнішою з усіх воєн, бо в ній брат може вбити брата.

Понравилось сочинение » Юрій Іванович Яновський, тогда жми кнопку

  • Рубрика: Біографії писменників
  • Сочинение нашли по слову:

  • Самые популярные статьи:



    Домашнее задание на тему: Юрій Іванович Яновський.

    
    Наверх